Межовий розлад особистості часто плутають з іншими захворюваннями, такими, як БАР, шизофренія, великий депресивний розлад, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Лікар-психіатр Олександр Мосєєв пояснив, у чому особливість Межового розладу особистості.
«Багато хто чув про такий розлад. Складний у встановленні діагноз. Чому? Спробую пояснити. Межовий розлад особистості характеризується порушенням афекту (у вигляді емоційної лабільності, тривожності, труднощів переживання розлучення та депресивності), розгальмованістю (у вигляді імпульсивності та ризикованої поведінки) та ворожістю.
Психотичні симптоми часто трапляються при межовому розладі особистості, приблизно у 75% пацієнтів спостерігаються дисоціативні симптоми або марення, близько 9–30% обстежених відчувають галюцинації, зокрема, слухові; деперсоналізація (30–85% випадків); дереалізація (30-92%); параноїдні ідеї (32-100%); зорові галюцинації (77-88%); сплутаність думок (52%); магічне мислення (34-68%); ідеї відношення (49-74%); дивна мова (30-59%); інші порушення мислення (39-68%)», - розповів психіатр.
За словами Олександра Мосєєва, актуальність цього розладу також обумовлена високою частотою самоушкоджуючої поведінки - частота його досягає 75% випадків. Ризик самогубства у пацієнтів із ПРЛ у 40 разів вищий, ніж у популяції.
Окрім психопатологічних симптомів, межовий розлад особистості асоціюється ще і з низкою «вторинних проблем», таких як низький професійний рівень та академічна неуспішність, відсутність довгострокових романтичних та дружніх відносин, велика кількість партнерів, постійні конфлікти з партнерами та ризикована поведінка.
Дезадаптивні риси особистості, такі як імпульсивність, емоційна реактивність і негативна афективність можуть спостерігатися вже в дитинстві, але стають явними тільки при переході до підліткового віку.
«У датському дослідженні 2016 р. на прикладі 10 876 пацієнтів показано, що 70% пацієнтів з межовим розладом особистості раніше було встановлено інший діагноз. Межовий розлад особистості найчастіше помилково діагностується як БАР, шизофренія, великий депресивний розлад, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, посттравматичний стресовий розлад», - розповів психіатр.
Про цє та інше читай на Телеграм каналі Голос Today!
Медіаплатформа «ГолосToday» - це ексклюзивні та аналітичні матеріали досвідчених фахівців, які працюють 24/7 в інформаційній галузі.
Рубрика: Статьи. Читать весь текст на misto.kharkiv.ua.